За безграничный мир,
Который ты мне открыл,
За лед молчания,
Сумасшедшие дни,
За тепло ладоней,
В которых одна – Я...
За нестерпимую боль,
За неудержимое мгновение,
Которое уже расцвело,
И за все, что спит,
За хмельное желание,
Первый ожог губ,
За любовь твою –
Я тебя люблю...
За неистинность измен,
Беспомощность слов,
За звезды над нами,
За своеволие снов,
За последний шаг,
За прошлую ночь,
А там – тепло звезд...
Там, где был наш дом,
А теперь – нет,
Там, где падал снег,
А теперь – весна,
Там, где мы – во снах,
Там, где сны – про нас,
Там, в чужом краю, –
Я тебя люблю...
Не отдам тебя капельке росы,
Солнцу не отдам, даже не проси,
Не отдам тебе пение изменчивых мечтаний –
В огне огней...
И когда дрожу
От твоих ладоней,
И когда одна
В сомнениях бессонницы.
Сомнениям не дам,
Не отдам земле,
Не отдам огню –
Я тебя люблю... | За безмежний світ,
Що відкрив мені,
За мовчання лід,
Божевільні дні,
За тепло долонь,
У яких одна – Я...
За нестерпний біль,
За нестримну мить,
Що розквітла вже,
І за все, що спить,
За хмільну жагу,
Перший опік вуст,
За любов твою –
Я тебе люблю...
За несправжність зрад,
Безпорадність слів,
За зірки понад,
За свавілля снів,
За останній крок,
За минулу ніч,
А там – тепло зірок ...
Там, де був наш дім,
А тепер – нема,
Там, де падав сніг,
А тепер – весна,
Там, де ми – у снах,
Там, де сни – про нас,
Там, в чужім краю, –
Я тебе люблю...
Не віддам тебе крапельці роси,
Сонцю не віддам, навіть не проси,
Не віддам тобі мрій зрадливих спів –
У вогні вогнів...
І коли тремчу
Від твоїх долонь,
І коли одна
В сумнівах безсонь.
Сумнівам не дам,
Не віддам землі,
Не віддам вогню –
Я тебе люблю... |